Слід зазначити, що боротьба між державами півночі Європи йшла постійно. Кожна країна прагнула до незалежності і панування. В результаті розриву Кальмарської унії в Північній Європі почали панувати дві держави. Це Данія, яка підпорядкувала собі Норвегію та Ісландію,а також Швеція з підлеглою Фінляндією. Швидкими темпами розвивалася торгівля між країнами півночі, а також Польщею, Росією, Францією, Англією.

Став досить значущим балтійський регіон, в зв’язку з посиленням зв’язків держав заходу з Росією, Польщею та Прибалтикою. Почалася боротьба за панування в ньому, тим більше, що розстановка сил помітно змінилася. Торгові шляхи, сировинні ресурси. Згідно заходу зі сходом, а також слабкість сусідніх держав дали шанс Данії і Швеції зайняти ключові позиції. Почалися війни за панування на Балтиці. Одночасно беручи участь у військових конфліктах за межами своєї території. Боротьба між Швецією і Данією прийняла войовничий характер.Почалися безперервні війни в балтійському регіоні. В основному за ринки збуту товарів, шляху доставки. За захоплення стратегічних земель. Почалася Тридцятилітня війна. Данія і Швеція теж вступили на стежку війни. були вагомі Причини — це успішні дії Габсбургів. Нависла загроза їх проникнення в Північну Європу. Католицька церква теж мала свої плани на придбання нових земель. Значні успіхи в цій війні, а також у боротьбі (війнах) з Річчю Посполитою та Росією (втручання в Лівонську війну), а також завоювання Дакії дали можливість Швеції збільшити свою територію за рахунок земель Скандинавії та Прибалтиці. Володіючи великою територією, маючи значні ресурси, фінансові і політичні можливості принесли їй лідерство в Скандинавії. Опинилася в числі великих країн Європи.