Жінки все можуть зробити, тому працювати вона повинна. Якщо помилиться, то їй мало не здасться. Чоловіки це співтовариші, їх надто напружувати не можна, та й не зможуть вони також добре впоратися, як жінка. Якщо чоловік помилиться, що навряд чи станеться, доведеться погрозити пальчиком.
Як розпоряджається жінка у владі.
Кожному по роботі, кожному по заслузі.
І ось тут, чоловіки потрапляють під роздачу. Т. к. працювати вони не люблять, і тим більше відповідати за що – небудь. Та до того ж більшість чоловіків чомусь коробить, від одного розуміння, що необхідно підкорятися жінці.
Тому жінок до влади не ставлять. А то почнуть свої рівноправні порядки наводити, та змушувати працювати всіх.
Але не всі чоловіки так розпоряджаються владою. Деякі чоловіки, дійсно, запитують з усіх без винятку, при всьому при цьому, їх дуже поважають і цінують оточуючі, вони є керівниками з великої літери. З таким керівником я б із задоволенням працювала б. В іншому випадку тільки з жінкою.
Особисто я взагалі не хочу мати шефа. Але якби так сталося — обов’язково мати шефа, і стояв би вибір із різних варіантів, то я вибрала б не те, не те — не чоловіка та не жінку, а когось третього)) Тому що чоловікам підкорятися я жах як ненавиджу, якщо який-небудь представник чоловічої статі починає мною командувати, у мене виникає бажання тут же придушити його, ну або хоча б вдарити. А от якщо жінка-шеф… якщо вона гарна, то я неодмінно в неї закохаюся:) а якщо вона не в моєму смаку — я буду відчувати себе жалюгідним невдахою, підкаблучником і зовсім не в своїй тарілці. Але якщо вибір строго конкретно з чоловіка та жінки, то я б вибрала все-таки жінку))))
У мене було два шефа з пекла — один раз це був чоловік, один раз це була жінка. Не вгадаєш. Тим не менш, якби стояв вибір із двох невідомих людей, я б обрала жінку. Чоловік вічно буде чекати від тебе як само собою зрозуміле, що ти зробиш ксерокопії, виконаєш нудні підрахунки, проведеш підготовчу роботу і вручиш йому результати «на тій простій підставі, що він чоловік». А то ще й кави звариш. У жінок ось саме цього «за умовчанням вона мені повинна» немає. Хоча так, на кого нарвешся.
У мене був і чоловік начальник, і жінка. З ким краще так просто і не скажеш. Начальник він і в Африці начальник, все залежить від людини. Єдине, що мабуть, я віднесла б до плюса начальника-жінки, це те що вона теж дружина і мати, тому зрозуміти що таке коли хворіє дитина може і зреагувати на лікарняні адекватно. Хоча теж зустрічаються різні.
Чоловік у влади розпоряджається так.
Як розпоряджається жінка у владі.
І ось тут, чоловіки потрапляють під роздачу. Т. к. працювати вони не люблять, і тим більше відповідати за що – небудь. Та до того ж більшість чоловіків чомусь коробить, від одного розуміння, що необхідно підкорятися жінці.
Тому жінок до влади не ставлять. А то почнуть свої рівноправні порядки наводити, та змушувати працювати всіх.
Але не всі чоловіки так розпоряджаються владою. Деякі чоловіки, дійсно, запитують з усіх без винятку, при всьому при цьому, їх дуже поважають і цінують оточуючі, вони є керівниками з великої літери. З таким керівником я б із задоволенням працювала б. В іншому випадку тільки з жінкою.
Особисто я взагалі не хочу мати шефа. Але якби так сталося — обов’язково мати шефа, і стояв би вибір із різних варіантів, то я вибрала б не те, не те — не чоловіка та не жінку, а когось третього)) Тому що чоловікам підкорятися я жах як ненавиджу, якщо який-небудь представник чоловічої статі починає мною командувати, у мене виникає бажання тут же придушити його, ну або хоча б вдарити. А от якщо жінка-шеф… якщо вона гарна, то я неодмінно в неї закохаюся:) а якщо вона не в моєму смаку — я буду відчувати себе жалюгідним невдахою, підкаблучником і зовсім не в своїй тарілці. Але якщо вибір строго конкретно з чоловіка та жінки, то я б вибрала все-таки жінку))))
У мене було два шефа з пекла — один раз це був чоловік, один раз це була жінка. Не вгадаєш. Тим не менш, якби стояв вибір із двох невідомих людей, я б обрала жінку. Чоловік вічно буде чекати від тебе як само собою зрозуміле, що ти зробиш ксерокопії, виконаєш нудні підрахунки, проведеш підготовчу роботу і вручиш йому результати «на тій простій підставі, що він чоловік». А то ще й кави звариш. У жінок ось саме цього «за умовчанням вона мені повинна» немає. Хоча так, на кого нарвешся.
У мене був і чоловік начальник, і жінка. З ким краще так просто і не скажеш. Начальник він і в Африці начальник, все залежить від людини. Єдине, що мабуть, я віднесла б до плюса начальника-жінки, це те що вона теж дружина і мати, тому зрозуміти що таке коли хворіє дитина може і зреагувати на лікарняні адекватно. Хоча теж зустрічаються різні.